Список скорочень та незрозумілих слів

Список скорочень та незрозумілих слів

адамашок- тканина, яку привозили з Сирії (з Дамаску);

алкер- літня кухня;

аршин- міра довжини, біля 45 см;

атлас- шовкова або напівшовкова тканина; єдваб. Термін арабського походження;

валькований- збудований з допомогою вальків, тобто солом’яних віхтів, змочених рідкою глиною, якими перепліталися дерев’яні коли, з яких городили каркас стіни;

вепр- самець свині;

вертеб- дебра, провалля;

візитація- акт перевірки парафії;

гарнець- міра рідини та сипучих тіл, біля 3,76 літра. Корець складався з 32 гарнців. Гарнець складався з 4 кварт;

городник (загородник)- селянин, який не мав тяглової сили і обробляв тільки до 1-2 моргів землі біля хати;

гр (грош)- дрібна польська монета. В часи Речі Посполитої золотий складався з 30 грошей, в часи міжвоєнної Польщі – зі 100 грошей;

дворисько- невизначена точно міра землі. Більшість дослідників ототожнюють дворисько з ланом. На двориську у ХУІ-ХУІІ ст могли мешкати 2-3 селянські родини;

делія- довгий кожух на ведмежому або вовчому хутрі. Термін турецького походження;

десятини- вид селянських данин до двору. Овечу десятину давали за випас овець на панських пасовиськах (десяту або двадцяту вівцю), бджоляну десятину з пасік (десятий вулик з медом). Від вуликів, які були більше 10 або менше 10, селяни платили очкове – по 10-15 грошів від вулика (пня). Двори зі своїх земель також давали десятину для римо-католицьких костьолів;

дилі- розколоті навпіл дерев’яні поліна, якими викладали стіни будівель. Дильовані стіни були значно міцнішими від валькованих. В шпихлірах стіни робили тільки дильовані;

домінія- адміністративна одиниця в Галичині наприкінці ХУІІІ- до середини ХІХ ст. Переважно відповідала поняттю “ключ” або “держава” в часи Речі Посполитої. Домінія складалася з декількох або навіть кільканадцяти сіл, які мали спільного власника;

етатова школа- постійна школа, яка працювала за затвердженими державою навчальними програмами;

інвентар- перелік майна;

злотоглов- тканина, шита в вкрапленням золотої нитки;

зол (золотий, злотий)- основна грошова одиниця в часи Речі Посполитої та міжвоєнної (у 1924-39 роках) і повоєнної Польщі;

зр (золотий ринський, гульден)- австрійська грошова одиниця, яка вживалася в Галичині у 1772-1896 роках. До 1859 року ринський складався з 60 кр, пізніше- зі 100 кр;

каплун- кастрований і добре вгодований молодий півень, якого селяни давали восени до двору як данину;

карст (карстові лійки) - округлі заглибини в рельєфі, звужені на глибину;

каштелян- високе почесне звання для шляхти;

кметь- заможний селянин;

копа- рахункова збірна одиниця, що складалася з 60 простих одиниць (яєць, снопів збіжжя тощо);

корець- міра об’єму, 123 літри. Корець сухого зерна ототожнюється з центнером;

корона- тут: грошова одиниця Австро-Угорщини, якою користувалися в Галичині у 1896-1920 роках;

кр (крейцер)- дрібна австрійська монета (див. зр);

лан- основна одиниця площі, якою користувалися в Речі Посполитій. Лани були різних типів. Переважно лан ототожнюється з 16-20 га землі. Лан складався з двох півланків та чотирьох чвертей. В довідковій літературі є дані, що лан складався з 30 моргів землі;

лікоть- одиниця довжини. Львівський лікоть мав 69 см;

мандлі- невеличкі снопи конопель, які вимочували в невеличких ставках (саджавках) або в річках, приколовши їх до дна дерев’яними рогатками або прикривши куснями дерну. Робилося це для перегнивання стебла, з якого опісля відділювали волокно;

морг- площі землі 0,56 га (деякі довідкові видання наводять цифру 0,57 га);

півбочок- невизначена точно кількість об’єму. Міг мати від 10 до 20 гарнців;

півмацок (чверть корця)- 8 гарнців або 30 літрів;

полть- сало з половини свинячої туші;

презента- акт надання парафії священикові;

присяжний- член громадського самоуправління, який брав участь у вирішенні суперечок та інших справ між селянами;

сажень- міра довжини, біля 2 метрів;

солод- пророщені і висушені зерна ячменю, з якого варили пиво;

стебник- приміщення для зимівлі вуликів з бджолами;

стопа- міра довжини, біля 30 см;

сяг- міра об’єму, біля 3 кубічних метрів (каменю, дров);

туркус- дорогоцінний камінь бірюза;

ферезія- довгий верхній чоловічий або жіночий одяг, з довгими рукавами, без пояса і коміра. Походить від турецького слова “фередже” – верхній одяг;

цетнар- австрійська міра ваги, 64 кг;

чекан- бойова сокира-молот, якою оглушували ворога, який мав металевий шолом на голові;

чинш- земельний податок, який платили селяни до двору;

шематизм- довідкове церковне видання, в якому наводилися деякі дані про парафію та пароха;

шкарлат- пурпурна тканина; тканина червоного кольору з фіолетовим відтінком, багрянець. Фарбник для цієї тканини діставали з певного виду морських молюсків;

шпихлір- зерносховище.

Список використаних джерел та літератури

а) фондові джерела

1. ЦДІАУ у Львові, ф.19, оп.ІХ, спр.207.

2. ЦДІАУ у Львові, ф.20, оп.ІХ, спр.150.

3. ЦДІАУ у Львові, ф.146, оп.18, спр.200.

4. ЦДІАУ у Львові, ф.146, оп.20, спр.151.

5. ЦДІАУ у Львові, ф.159, оп.9, спр.192.

6. ЦДІАУ у Львові, ф.178, оп.2, спр.1255.

7. ЦДІАУ у Львові, ф.179, оп.2, спр.2282.

8. ЦДІАУ у Львові, ф.181, оп.2, спр.2835.

9. ЦДІАУ у Львові, ф.181, оп.2, спр.3078.

10. ЦДІАУ у Львові, ф.181, оп.2, спр.3079.

11. ЦДІАУ у Львові, ф.201, оп.1, спр.108.

12. ЦДІАУ у Львові, ф.201, оп.1, спр.442.

13. ЦДІАУ у Львові, ф.201, оп.1, спр.5537.

14. ЦДІАУ у Львові, ф.201, оп.1в, спр.1149.

15. ЦДІАУ у Львові, ф.206, оп.1, спр.1895.

16. ЦДІАУ у Львові, ф.312, оп.1, спр.523.

17. ЦДІАУ у Львові, ф.348, оп.1, спр.4077.

18. ЦДІАУ у Львові, ф.146, оп.20, спр.151.

19. ЦДІАУ у Львові, ф.201, оп.1, спр.4668. арк. 27.

20. ЦДІАУ у Львові, ф. 201, оп. 1а, спр. 2516. арк.19.

21. ЦДІАУ у Львові, ф. 201, оп. 1а, спр. 2526. арк. 9.

22. ЛНМ, РкЛ-18. -С99.

23. ЛБАН ім. В.Стефаника у Львові, відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр.1069/ІІ.

24.  Warszawa, AGAD ASK. (1553 r.) syg. 19. k. 144v, 145.

б) довідкові та періодичні видання

25. Газета “Батьківщина” (Львів).

26.Газета “Діло” (Львів).  Газета “Діло” 1887р. ч.142. 19/31 грудня.

27. Газета “Мета” (Львів).

28. Газета “Новий громадський голос” (Львів).

29. Газета “Слово” (Львів).

30. Журнал “Учитель” (Львів).

31 Газета “Szkola“ (Львів).

32. Спис галицьких парохій. -Львів. 1939. -С 34.

33. Шематизм греко-католицький Львівської архиєпархії за роки 1832, 1850, 1918.

34. Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львівской на рікъ1914. -Львів. 1913.

в) дослідження та література

35. Голод (Прокопович) Марія // Рогатинська земля. Збірник історико-мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів. Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто. 1996. Т.2. С. 155.

36. Гребеняк В. Деревляні церкви в Рогатинщині. //Неділя. Львів, 1911. Ч.22. -С.

37. Історія селянства Української РСР. Т.1. –К.: Наукова думка, 1967.

38. Коритко Роман. Славетні імена рогатинської землі. // Рогатинська земля: історія і сучасність. Матеріали першої наукової конференції. Львів-Рогатин, 1995. -С.26.

39. Кравченюк Осип. Просвітницький рух у Рогатинщині //Рогатинська земля. Збірник історико-мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів. Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1989.-Т.1. – С. 264.

40. Кравченюк Осип. Рогатинці в Америці. // Рогатинська земля. Збірник історико-мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів. Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1996. -Т.2.- С. 608, 620, 622.

41. Кудрик Олег. Слідами жидівських поселень в Рогатині і повіті. //Рогатинська земля. Збірник історико-мемуарних, етнографічних і побу тових матеріалів.- Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1996. -Т.2.- С.87.

42. Ладовський Михайло, Ковальчук Мирослав. Обельниця: Учасники національно-визвольної боротьби. //Рогатинці в боротьбі за волю. -Івано-Франківськ. Нова зоря, 2005. -С. 536-542.

43.  Літопис УПА. Т.6. С.140.

44. Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія Галицького стрілецтва. Львів. Каменяр, 1991. –200 с.

45.Максимчук Іван. Кожухів: (Спомин). -Львів. Червона калина, 1930. –100 с.

46. Марциновський Анатолій. Сильні люди. //Стаття в “Голосі України” № 221 і 222 від 21 і 22 листопада 2003 р.

47. Мединський Іван. Підступні провокаційні дії КДБ проти вояків УПА. //Рогатинська земля: історія і сучасність. -Львів, 2001. -С.167

48. Право церковне. –Львів, 1900.

49. Реабілітовані історією. У п'яти томах. Том 4. Івано-Франківська обл. Галицький, Рогатинський, Тисьменицький райони. -Івано-Франківськ. Місто НВ, 2002.-636 с.

50. Рогатинські Окрошинки: Уривок з хроніки Рогатинського повіту, січень-березень 1929 р. // Збірник історико-мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів. -Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1996. -Т.2. - С.185.

51. Свідник Д.О. Надвірна та Пнівський замок. Газета Post-Поступ. №56 (1365). 09.03.2004 р. c.2.

52. Сіреджук Петро. З історії заселення Рогатинщини. // Матеріали першої наукової конференції. -Львів-Рогатин, 1995.  С.85.

53. Слободян Василь. Храми Рогатинщини. -Львів. Логос, 2004.- С.106-107.

54. Скробач Степан. Позаазбучний список місцевостей Рогатинського повіту. //Рогатинська земля. Збірник історико-мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів.-Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1996. - Т.1. - С. 641.

55. Томашівський Степан. Народні рухи в Галицькі Руси 1648 р. //Записки НТШ. 1898. - Т. 23-24. - С. 68.

56. Угрин-Безгрішний Микола. “Січ” в повіті Рогатин. // Рогатинська земля. -Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1989.-Т.1. – С. 408.

57. Фасмер М. Етимологический словарь русского язика. Т.3. –M.: Прогресс, 1971.

58. Федюк Розалія. Рідне місто моє. // Рогатинська земля. Збірник історико-мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів. -Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1996.- Т.2. - С.65.

59. Франко І. Молода Україна. Ч.І. Провідні ідеї й епізоди. –Львів, 1910.

60. Чолій Михайло. Відлуння боїв під Бродами. Довідник. -Рогатин, 2004. -104с. 

61. Яворський Володимир. Лучинці (1899-1914рр.). // Рогатинська земля. Збірник історико-мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів. -Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1996.- Т.1. - С.709.

62. Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej. T.12. –Lwow, 1889;–Lwow, 1891.

63. Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej. T.14. –Lwow, 1889; T.15. –Lwow, 1891.

64. Аkta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej. T.19. –Lwow, 1891.

65. Dąmbkowskie Przemysław. Zwirczadło czlacheckie. -Lwow. 1928.- C.153-154.

66. Gemeindelexikon von Galizien. Bаnd XII. –Wien, 1907.

67.  Lozinski W. Prawem i lewem. T.1. Wyd.2. –Lwow, 1904.

68. Osterreichischer Zentralkataster.  Band10. –Wien, 1903

     69. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich.   Т.5. –Warszawa, 1884.