Товариство “Рідна школа” в Обельниці

Заснувати гурток товариства “Рідна школа” в Обельниці станіславівське воєводство дозволило ще 30 грудня 1926 року (дозвіл ч.13564). Невідомо, чому кілька років не було установчих зборів.

            На загальних зборах товариства 4 травня 1930 року керівниками гуртка були обрані дяк Іван Бардашевський, Михайло Кубарич, Григорій Кубарич, Павло Шпирналь, Михайло Братусь, Олекса Слободян, Іван Підлужний. Заступниками керівників стали Павло Іванців, Микола Кубарич, Петро Юзьків. До контрольної комісії ввійшли Іван Димкар, Олекса Кубарич та Кость Ільків. Їх заступниками були призначені Іван Медвідь та Дмитро Ковальчук. І це майже всі члени гуртка, бо всіх було 16 осіб [15, с.1]. 9 травня 1930 року зі Львова в Обельницю було надіслано листа, яким матірне товариство підтверджувало, що приймає до відома факт заснування гуртка в Обельниці. Далі був інструктивний лист про завдання товариства. “У боротьбі за життя нації мусимо починати від самих основ, себто від оборони нашого молодого покоління за поміччю його доцільного виховання й навчання – перед винародовленням. Бо ж ясно! Коли зуміємо забезпечити для нації її молоде покоління, коли воно буде переняте її традиціями, змаганнями та ідеалами, – то й будучність нації буде запевнена. Це найважніші завдання сучасної хвилі, які український загал зложив на “Рідну школу”.

            Виконуючи ці завдання, удержує товариство “Рідна школа” свої школи всенародні, гімназії, учительські семінарії, торговельні, доповнюючі, захоронки, бурси, уладжує фахові курси, школи і зразкові ремісничі варстати і т.п, в яких готуються тисячі української дітвори і молоді. Удержання цих шкіл і інституцій коштує щомісячно величезні суми. Всі ці виховні завдання попри доцільне виховання і навчання дадуть українському молодому поколінню незалежний готовий хліб в руки... Від діяльности кружків “Рідної школи” на місцях та співпраці цілого українського громадянства залежить, коли “Рідна школа” зможе ці необхідні завдання перевести в життя.

            Крім цього, з огляду на практики шкільної влади в державному і приватному шкільництві на українських землях під Польщею веде “Рідна школа” правну пораду (у Львові, Ринок, ч.10), яка переводить оборону українського шкільництва й учительства.

            Все це получене з великими коштами, які мусить покрити наш загал. Особливу увагу треба звернути на співпрацю з іншими місцевими товариствами і організаціями (читальня, кооператива, “Луг”, “Сокіл” і т.п)… Кружок матиме на увазі, що тільки через дійсно творчу працю здобуде “Рідна школа” моральну, а вслід за тим і матеріальну піддержку найширших мас українського громадянства…

            Річчю Старшини Кружка є подбати, щоби ніхто в селі не залишився поза членами “Рідної школи” – ні жінки, ні молодь. Молодь, бо її треба призвичаювати до громадянської праці – а жінки – вони ж виховують дітей, вони мусять виховувати якнайкраще. Щоби виховати дітей на добрих громадян, треба самому привикнути до громадянських обов’язків. А де навчитися тих обов’язків, як не в організованім товаристві в кружку “Рідної школи”?

            Для дітей – оснувати бібліотеку, книжок можна дістати в нас на сплати. Для маленьких дітей заложити на час літа і польових робіт діточий садок, де б вони перебували увесь день під наглядом фахової учительки. Це кошт невеликий, а хосен дуже значний.

            Інчу працю вияснить собі Хвальна Старшина на підставі долученої книжечки “Завдання сільських кружків”, яку треба прочитати на осібному засіданню…” [15, с.2-3].

            Невідомо, як розвивалася праця гуртка в Обельниці, але уривок інструктивного листа дає добре уявлення про те, чим займалося товариство. Часто з нагоди різних свят воно збирало кошти для утримування українських навчальних закладів, видання книг та надання допомоги українським студентам, яким важко було отримати освіту в міжвоєнні часи. Відомо, що в 1935 році це товариство ще працювало в селі [17, с.22].